🌧 Київ +3°неділя, 22 листопада 2026Пошук
Головна / Наука / Пластик у вашій воді не лежить пасивно, а виробляє молекули…
Наука

Пластик у вашій воді не лежить пасивно, а виробляє молекули, що б'ють по клітинах

Пластик у вашій воді не лежить пасивно, а виробляє молекули, що б'ють по клітинах

Пластик звикли вважати хімічно спокійним матеріалом: він не розчиняється, не вступає в реакції і просто лежить там, куди потрапив. Нове дослідження показує, що ця впевненість оманлива, коли пластик розпадається на крихітні частинки.

Команда Колумбійського університету разом із колегами з Каліфорнійського університету в Берклі з'ясувала: мікропластик і нанопластик у воді самі створюють агресивні молекули, здатні пошкоджувати живі клітини. Роботу опублікував журнал Nature.

Що менша частинка, то більша її поверхня відносно об'єму. Саме на цій поверхні і починається хімія, якої від пластику ніхто не чекав.

Вода виявилась не глядачем, а учасником

Поверхня пластику відштовхує воду, і молекули води біля такої межі поводяться інакше, ніж у звичайному середовищі. Дослідники показали, що в тонкому шарі води навколо частинки накопичуються гідроксид-іони, які легше віддають електрони.

У результаті утворюються гідроксильні радикали - одні з найагресивніших активних форм кисню. Такі молекули давно відомі біологам: вони здатні пошкоджувати білки, жири мембран і ДНК клітин.

Хімічні та біологічні експерименти в Колумбійському університеті підтвердили сам механізм, а група з Берклі підкріпила його теоретичними розрахунками і комп'ютерним моделюванням на молекулярному рівні.

Тобто частинка пластику у воді - це не інертний уламок, а маленька фабрика радикалів, яка працює без зупинки, поки частинка існує.

Чому це стосується саме вашого тіла

Кров і тканини людини - це переважно вода. Якщо частинки пластику потрапляють у кровотік, умови для тієї самої реакції зберігаються і всередині тіла.

Раніше та сама лабораторія Колумбійського університету за допомогою лазерної мікроскопії нарахувала в літрі бутильованої води в середньому близько 240 тисяч фрагментів пластику, більшість із них - нанорозмірні. Це в десятки разів більше за попередні оцінки.

Окремо великі медичні журнали вже пов'язували присутність мікропластику в організмі з інфарктами, інсультами і деменцією, але механізм шкоди лишався загадкою. Тепер з'явилось пояснення, яке можна перевіряти далі: шкоду завдає не сам пластик, а радикали, що народжуються на його поверхні.

Автори чесно наголошують: дослідження не доводить, що саме цей процес спричиняє конкретні хвороби у людей. Воно показує шлях, яким частинки можуть шкодити, і дає науці точку опори для наступних робіт.

Звідки частинки беруться щодня

Джерел більше, ніж здається: стоки заводів і пралень, нагрівання їжі в пластику в мікрохвильовці, бутильована вода, що стояла на сонці. Кожен такий епізод додає у воду і їжу нові порції мікрочастинок.

Розуміння хімії процесу відкриває і практичний вихід. Якщо найнебезпечніші ті частинки, чия поверхня найсильніше відштовхує воду, виробники зможуть проектувати пластики з іншою хімією поверхні, які не запускають утворення радикалів.

Поки таких матеріалів немає, найпростіший захист лишається побутовим: менше нагрівати їжу в пластику, не тримати воду в пляшках на сонці і, де можливо, обирати скло та метал для зберігання продуктів.

Поділитися: