🌧 Київ +5°субота, 21 листопада 2026Пошук
Головна / Життя / Аналізи крові передбачили, хто доживе до ста років
Життя

Аналізи крові передбачили, хто доживе до ста років

Аналізи крові передбачили, хто доживе до ста років

Хто доживе до ста років, частково видно з аналізів крові ще у шістдесят. До такого висновку дійшли дослідники Каролінського інституту у Швеції, які простежили здоров'я десятків тисяч людей упродовж кількох десятиліть.

Команда працювала з даними шведської когорти AMORIS. У дослідження увійшли понад 44 тисячі людей віком від 64 до 99 років, які здавали аналізи крові ще у 1985-1996 роках.

Далі вчені стежили за учасниками за медичними реєстрами аж до 35 років. За цей час 1224 людини, тобто 2,7 відсотка групи, відсвяткували сотий день народження, і більшість із них становили жінки.

Дослідників цікавило дванадцять показників крові. Вони охоплювали обмін речовин, запалення, роботу печінки і нирок, а також ознаки анемії та якості харчування.

Які показники відрізняли майбутніх столітніх

У людей, які дожили до ста років, ще з 65 років показники складалися в упізнаваний профіль. У них були нижчими глюкоза, креатинін і сечова кислота, ніж у ровесників, які померли раніше.

Нижчими виявилися і печінкові ферменти, зокрема аспартатамінотрансфераза, гамма-глутамілтрансфераза, лужна фосфатаза і лактатдегідрогеназа. Це ознаки спокійнішої роботи печінки і меншого прихованого навантаження на орган.

Натомість загальний холестерин і залізо у майбутніх столітніх були вищими. Нижчою була і загальна залізозв'язувальна здатність крові, що теж вказує на кращий стан обміну заліза в організмі.

Різниці були невеликими, але стійкими. Дуже мало хто зі столітніх мав у молодшому віці глюкозу вище 6,5 або креатинін вище 125, хоча саме ці показники часто ростуть роками і непомітно.

Найнаочніше різницю показала сечова кислота, маркер запалення і продуктів розпаду їжі. У групі з найнижчими її значеннями шанс дожити до ста років становив 4 відсотки, а у групі з найвищими - лише півтора.

Загалом десять із дванадцяти показників були пов'язані з шансом стати столітнім. Профілі довгожителів виявилися напрочуд схожими між собою, ніби організм заздалегідь працював у щадному режимі.

Найвиразнішими відмінності були саме за креатиніном і сечовою кислотою. На думку авторів, низька сечова кислота може говорити про менше хронічне запалення в організмі, а низький креатинін - про добру роботу нирок.

Свою роль відіграла і стать. Жінок серед столітніх було 84,6 відсотка, і на тлі ровесників довгожителі мали менше хронічних хвороб, зокрема рідше страждали на хвороби серця.

Важливо, що це не разовий зріз. Аналізи учасників брали під час звичайних обстежень у лабораторіях Стокгольма, а далі їхню долю відстежували за державними реєстрами здоров'я і смертності.

Що це означає для звичайної людини

Автори роботи у журналі GeroScience підкреслюють: дослідження показує зв'язок, а не причину. Воно не доводить, що штучне зниження сечової кислоти чи креатиніну додасть людині років життя.

Невідомо також, яка частка цих відмінностей пояснюється генами, а яка способом життя. Самі дослідники кажуть, що в наступних роботах треба окремо врахувати куріння, алкоголь і фізичну активність учасників.

Проте практичний висновок усе одно є. Показники, які відрізняли довгожителів, це звичайні аналізи: цукор крові, креатинін, сечова кислота, печінкові ферменти, холестерин і залізо.

Ці цифри варто знати про себе задовго до старості. Відхилення, які роками не дають симптомів, видно саме в таких аналізах, і саме з шістдесяти років профіль майбутніх столітніх уже читався у їхній крові.

Другий натяк дослідження стосується міри у їжі. Автори зауважили, що люди, які померли раніше, у середньому частіше переїдали, а довгожителі їли достатньо, але без надлишку.

Секрет ста років не зводиться до одного аналізу чи однієї звички. Але спокійні показники крові у зрілому віці, як показує шведська когорта, це хороший знак того, що організм іде до довгого життя.

Автори називають свою роботу найбільшою у цій темі: ніхто раніше не порівнював профілі крові майбутніх столітніх і їхніх ровесників на такому масштабі і з таким довгим спостереженням.

Тому наступний крок, який пропонують дослідники, це шукати, які саме щоденні звички стоять за сприятливими цифрами. Якщо цей зв'язок вдасться розплутати, звичайні аналізи стануть ще й картою довгого життя.

Поділитися: