Аналізи крові передбачили, хто доживе до ста років
Хто доживе до ста років, частково видно з аналізів крові ще у шістдесят. До такого висновку дійшли дослідники Каролінського інституту у Швеції, які простежили здоров'я десятків тисяч людей упродовж кількох десятиліть.
Команда працювала з даними шведської когорти AMORIS. У дослідження увійшли понад 44 тисячі людей віком від 64 до 99 років, які здавали аналізи крові ще у 1985-1996 роках.
Далі вчені стежили за учасниками за медичними реєстрами аж до 35 років. За цей час 1224 людини, тобто 2,7 відсотка групи, відсвяткували сотий день народження, і більшість із них становили жінки.
Дослідників цікавило дванадцять показників крові. Вони охоплювали обмін речовин, запалення, роботу печінки і нирок, а також ознаки анемії та якості харчування.
Які показники відрізняли майбутніх столітніх
У людей, які дожили до ста років, ще з 65 років показники складалися в упізнаваний профіль. У них були нижчими глюкоза, креатинін і сечова кислота, ніж у ровесників, які померли раніше.
Нижчими виявилися і печінкові ферменти, зокрема аспартатамінотрансфераза, гамма-глутамілтрансфераза, лужна фосфатаза і лактатдегідрогеназа. Це ознаки спокійнішої роботи печінки і меншого прихованого навантаження на орган.
Натомість загальний холестерин і залізо у майбутніх столітніх були вищими. Нижчою була і загальна залізозв'язувальна здатність крові, що теж вказує на кращий стан обміну заліза в організмі.
Різниці були невеликими, але стійкими. Дуже мало хто зі столітніх мав у молодшому віці глюкозу вище 6,5 або креатинін вище 125, хоча саме ці показники часто ростуть роками і непомітно.
Найнаочніше різницю показала сечова кислота, маркер запалення і продуктів розпаду їжі. У групі з найнижчими її значеннями шанс дожити до ста років становив 4 відсотки, а у групі з найвищими - лише півтора.
Загалом десять із дванадцяти показників були пов'язані з шансом стати столітнім. Профілі довгожителів виявилися напрочуд схожими між собою, ніби організм заздалегідь працював у щадному режимі.
Найвиразнішими відмінності були саме за креатиніном і сечовою кислотою. На думку авторів, низька сечова кислота може говорити про менше хронічне запалення в організмі, а низький креатинін - про добру роботу нирок.
Свою роль відіграла і стать. Жінок серед столітніх було 84,6 відсотка, і на тлі ровесників довгожителі мали менше хронічних хвороб, зокрема рідше страждали на хвороби серця.
Важливо, що це не разовий зріз. Аналізи учасників брали під час звичайних обстежень у лабораторіях Стокгольма, а далі їхню долю відстежували за державними реєстрами здоров'я і смертності.
Що це означає для звичайної людини
Автори роботи у журналі GeroScience підкреслюють: дослідження показує зв'язок, а не причину. Воно не доводить, що штучне зниження сечової кислоти чи креатиніну додасть людині років життя.
Невідомо також, яка частка цих відмінностей пояснюється генами, а яка способом життя. Самі дослідники кажуть, що в наступних роботах треба окремо врахувати куріння, алкоголь і фізичну активність учасників.
Проте практичний висновок усе одно є. Показники, які відрізняли довгожителів, це звичайні аналізи: цукор крові, креатинін, сечова кислота, печінкові ферменти, холестерин і залізо.
Ці цифри варто знати про себе задовго до старості. Відхилення, які роками не дають симптомів, видно саме в таких аналізах, і саме з шістдесяти років профіль майбутніх столітніх уже читався у їхній крові.
Другий натяк дослідження стосується міри у їжі. Автори зауважили, що люди, які померли раніше, у середньому частіше переїдали, а довгожителі їли достатньо, але без надлишку.
Секрет ста років не зводиться до одного аналізу чи однієї звички. Але спокійні показники крові у зрілому віці, як показує шведська когорта, це хороший знак того, що організм іде до довгого життя.
Автори називають свою роботу найбільшою у цій темі: ніхто раніше не порівнював профілі крові майбутніх столітніх і їхніх ровесників на такому масштабі і з таким довгим спостереженням.
Тому наступний крок, який пропонують дослідники, це шукати, які саме щоденні звички стоять за сприятливими цифрами. Якщо цей зв'язок вдасться розплутати, звичайні аналізи стануть ще й картою довгого життя.