Не вага вирішує, чи очиститься ваша печінка від жиру, а склад вашої тарілки
Схуднути можна на різних дієтах, та печінка на них реагує неоднаково. Нове клінічне випробування медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі порівнювало три популярні способи харчування за однакового схуднення, і найсильніший ефект для жирової печінки дала не середземноморська дієта і не маложирний раціон, а кетогенна.
У дослідженні взяли участь 42 дорослі людини з ожирінням, переддіабетом і жировою хворобою печінки. Переддіабет означає, що цукор крові вже вищий за норму, але ще не дійшов до межі діабету другого типу. А при жировій хворобі зайвий жир накопичується просто всередині клітин печінки і заважає їй керувати обміном речовин.
Три дієти і однакове схуднення
Учасників випадково розподілили на три групи. У кетогенній вуглеводи давали лише 4 відсотки калорій, а жири - 73 відсотки. У середземноморській на вуглеводи припадало 50 відсотків калорій, а на жири - 35. У маложирній рослинній групі вуглеводи складали 70 відсотків, а жири - тільки 15.
Щоб результат не залежав від дисципліни учасників, команда видавала людям усі страви і щотижня консультувала кожного з дієтологом. Калорійність підбирали так, щоб усі три групи втратили приблизно по 10 відсотків початкової ваги, і на це пішло від чотирьох до п'яти місяців. Роботу опублікував журнал Cell Metabolism.
Печінка очищалась помітно сильніше
Жир тіла зменшився і чутливість до інсуліну покращилась у всіх трьох групах. Та далі подібність закінчувалась. У кетогенній групі жир у печінці скоротився в середньому на 67 відсотків, а в середземноморській і маложирній - лише на 45 відсотків, хоча вага в учасників пішла приблизно однаково.
Пояснення команда шукала у гормонах. У крові учасників на кетогенній дієті найсильніше зріс глюкагон - гормон, який допомагає тілу діставати енергію із запасів і зменшувати жир, відкладений у печінці. Рівень інсуліну в цій групі впав теж найвідчутніше, а високий інсулін якраз і сприяє накопиченню жиру в печінці.
Найнесподіванішим результатом перший автор роботи Макс Петерсен називає інше. Попри те що майже три чверті калорій кетогенна група отримувала з жиру, рівень жирів і холестерину в крові в цих учасників за час дослідження не зріс.
Переддіабет відступив у кожного другого
Користь не обмежилась печінкою. Після курсу приблизно половина учасників на кетогенній дієті більше не відповідала критеріям переддіабету. У середземноморській групі цієї межі досягли 29 відсотків учасників, а в маложирній - тільки 7 відсотків.
Керівник роботи Семюел Клайн пояснює: давно відомо, що схуднення покращує обмін речовин у людей з ожирінням. Нові дані показують, що за високого жиру в печінці і переддіабету скорочення вуглеводів дає лікувальний ефект для обміну понад те, що дає сама втрата ваги.
Це не означає, що переддіабет зник назавжди. Цукор, який опустився нижче діагностичної межі, є важливим зрушенням, бо саме переддіабет попереджає про високий ризик діабету другого типу. Та чи втримається результат роками, коротке дослідження відповісти не може.
Автори чесно називають межі своєї роботи. Випробування було невеликим, усього 42 учасники, і тривало чотири-п'ять місяців, а їжу людям готували і видавали під контролем команди. У звичайному житті тримати раціон, де вуглеводи майже відсутні, значно важче, і для довгих висновків потрібні більші і триваліші дослідження.
Та висновок для практики вже є. Схуднення і здоров'я обміну - близькі, але не тотожні речі: те, з чого складається тарілка, впливає на цукор крові, запаси жиру і гормони навіть тоді, коли стрілка вагів рухається однаково. Петерсен нагадує, що препарати на основі GLP-1 уже змінили лікування ожиріння, і саме тому важливо знати, який додатковий ефект дає склад дієти.
Для людини з жировою печінкою це означає просту річ: ціль не лише мінус кілограми. Раціон із різко скороченими вуглеводами у цьому випробуванні прибрав із печінки значно більше жиру і частіше повертав цукор до норми, ніж дві інші перевірені схеми за тієї самої втрати ваги.