Токсини цвілі знайшли навіть у рослинних замінниках, яким ви довіряєте здоров'я
Веганський бургер, вівсяне молоко до кави і соєвий напій здаються найчистішою частиною раціону. Саме такі продукти вчені взяли з полиць британських супермаркетів і перевірили на речовини, які виробляє цвіль. Результат виявився несподіваним навіть для самих дослідників: слід хоча б одного такого токсину знайшовся в кожному зразку без винятку.
Йдеться про мікотоксини - отруйні сполуки, які виділяють окремі види грибів. У їжу вони потрапляють не з готової страви, а значно раніше: зерно, бобові та насіння можуть заразитись ще в полі, під час збирання врожаю або вже на складі, де сировина чекає переробки.
Що саме перевіряли і що знайшли
Команда під керівництвом учених з Університету Парми в Італії за участі Кренфілдського університету дослідила 212 рослинних продуктів, які продаються у Великій Британії. Серед них були замінники м'яса - веганські бургери, вегетаріанські шматочки під курку і веганські сосиски, а також рослинні напої: вівсяне, мигдальне і соєве молоко.
У кожному продукті виявили принаймні один із 19 мікотоксинів, а в багатьох зразках їх було одразу кілька. Роботу опублікував журнал Food Control, а саме дослідження стало частиною європейського проєкту FunShield4Med, який фінансує програма Horizon Europe.
Важливий нюанс, який дослідники підкреслюють окремо: концентрації токсинів у всіх продуктах були нижчими за рекомендовані орієнтири Європейського Союзу. На думку команди, це свідчить про високі стандарти якості британської харчової промисловості, а не про те, що полиці заповнені небезпечною їжею.
Чому один продукт не показує всієї картини
Наявність токсину не означає, що в продукті живе цвіль, і не робить їжу автоматично небезпечною. Ризик залежить від типу сполуки, її кількості і від того, скільки такої їжі людина споживає регулярно і як довго. Разова порція за знайдених рівнів проблем, за оцінкою вчених, спричинити не повинна.
Інша справа - сумарне навантаження. Той, чий раціон щодня тримається на рослинних замінниках, зернових і бобових, отримує мікотоксини не з одного джерела, а з багатьох продуктів одночасно. Попередні дослідження припускають, що саме таке регулярне надходження малих доз може складатися у відчутну сукупну експозицію, і оцінка одного товару окремо цієї картини не дає.
За достатньо високого рівня впливу окремі мікотоксини здатні шкодити печінці і ниркам, заважати нормальній роботі імунної системи і підвищувати ризик раку. Нова робота не стверджує, що перевірені продукти викликають ці хвороби. Її дані потрібні, щоб точніше рахувати реальне навантаження на споживачів і будувати чесні оцінки ризику для населення.
Контроль не встигає за новими продуктами
Старший викладач мікології Кренфілдського університету Андреа Патріарка наголошує, що мікотоксини є природною частиною харчового середовища і повністю уникнути їх неможливо. За його словами, це не привід лякатись чи відмовлятись від різноманітної їжі.
Тривожить дослідників інше: коли на ринок швидко виходять нові продукти, для них часто ще немає усталених правил контролю саме мікотоксинів. А рослинні замінники складаються з багатьох інгредієнтів, і кожен компонент може принести власний набір забруднень, тому загальну експозицію рахувати складніше, ніж для простої їжі.
Команда співпрацює з фермерами і харчовими компаніями, щоб контроль вбудовувався у стандарти безпеки на всьому ланцюгу - від поля і складу сировини до готового продукту. Виявляти зараження до того, як інгредієнти змішають, значно легше, ніж шукати його слід у готовій страві.
Разом з Університетом Парми дослідники тепер оцінюють ризики для різних стилів харчування, щоб зрозуміти, які групи споживачів отримують найбільше навантаження, і дати ці дані тим, хто формує правила безпеки їжі. Для покупця висновок простий: рослинна їжа не стала ворогом, але сліпа віра в її автоматичну чистоту наукою не підтверджується. Різноманіття на тарілці лишається найкращим захистом і тут.