Без клітковини кишкові бактерії починають їсти слизову оболонку
Рослинна їжа корисна не лише через клітковину. Вчені з'ясували, що частина рослинних білків, які не перетравлюються у шлунку, теж годує кишкові бактерії і змушує їх виробляти корисні речовини замість шкідливих.
Два пов'язані дослідження виконали Дженна АбуСалім і Джошуа Рабіновіц з Принстонського відділення Інституту дослідження раку імені Людвіга при Принстонському університеті. Одну роботу опублікував журнал Proceedings of the National Academy of Sciences, другу - журнал Nature Metabolism.
Рабіновіц пояснює, що раціон є найдоступнішим способом впливати на мікробіом. Але щоб поради працювали точно, треба розуміти, який саме компонент їжі керує роботою бактерій і які речовини вони у підсумку виробляють.
Білки, що працюють як клітковина
Команда вивчала фенольні метаболіти. Це речовини, які бактерії кишечника роблять з двох амінокислот білка: тирозину і фенілаланіну. Доля здоров'я залежить від того, яка з цих двох ліній переможе всередині кишечника.
З фенілаланіну бактерії виробляють сполуки, пов'язані зі здоровою вагою і добрим станом кишечника. А з тирозину виходять речовини, які пов'язують із гіршими результатами у пацієнтів з раком і зі шкодою для людей із хворобами нирок.
Виявилося, що баланс зсувають одразу два компоненти рослинної їжі. Перший - звична клітковина. Другий вчені назвали білками, що імітують клітковину: це рослинні білки, які проходять травлення не до кінця і доходять до бактерій цілими.
Такі білки дають бактеріям поживу з їжі. Отримавши її, мікроби активніше виробляють корисні сполуки з фенілаланіну і рідше беруться за небезпечну переробку тирозину.
Голодні бактерії беруться за захисний слиз
Найтривожніша частина відкриття стосується того, звідки бактерії беруть сировину для шкідливих речовин. Щоб це відстежити, команда мітила білки стабільними ізотопами і простежувала їхній шлях у травній системі мишей.
Шкідливі феноли, як з'ясувалося, народжуються, коли бактерії розщеплюють білки самого організму. Серед них - білки слизового шару, який вкриває стінки кишечника і відділяє мікробів від його клітин.
Цей слиз є частиною природного захисту тіла. Коли бактерії починають його перетравлювати, бар'єр тоншає, а шкідливих продуктів обміну стає більше.
Клітковина гальмує саме цей процес. Поки бактерії мають достатньо їжі з рослин, вони менше чіпають захисний слиз. А неперетравні рослинні білки додають їм альтернативної поживи і штовхають обмін у корисний бік.
Тобто овочі, бобові і цільні злаки захищають кишечник двічі. Вони і стримують бактерії від поїдання слизової оболонки, і постачають сировину для корисних речовин.
Значення цього бар'єру важко переоцінити. Саме слизовий шар не дає мікробам і їхнім продуктам безконтрольно наближатися до стінки кишечника, де починаються запалення і збої імунної відповіді.
Не всі речовини роблять саме бактерії
Друге дослідження перевірило інше усталене уявлення. Науковці довго вважали, що багато важливих сполук у крові виробляють виключно кишкові бактерії, зокрема речовини з амінокислоти триптофану, важливі для запалення та імунітету.
Ізотопні досліди на мишах, щурах і людських клітинах показали іншу картину. Клітини самого організму теж уміють виробляти чимало таких сполук без жодної участі бактерій.
Це підтвердили і спостереження за тваринами та пацієнтами, які отримували антибіотики. Навіть коли мікробіом був сильно пригнічений, рівень багатьох речовин у крові залишався помітним, бо тіло робило їх самостійно.
Лише окремі сполуки після антибіотиків справді падали, і саме вони залежать тільки від бактерій. Розрізнити ці дві групи важливо, бо змінювати раціон і мікробіом має сенс лише там, де бактерії дійсно керують процесом.
Автори підкреслюють, що більша частина доказів поки походить з дослідів на тваринах і клітинах. Як ці механізми працюють у людей роками, ще належить перевірити у великих дослідженнях.
Проте практичний висновок уже зрозумілий. Різноманітна рослинна їжа з клітковиною і бобовими підтримує бактерії ситими, а захисний шар кишечника - цілим. АбуСалім не виключає, що колись такі білки навіть вказуватимуть на упаковках продуктів поруч із клітковиною.