Чому мікропластик знаходять уже всередині вашого тіла: частинки, які ви ковтаєте і вдихаєте щодня
Мікропластик - це частинки пластику розміром менше п'яти міліметрів. Більшість із них не видно неозброєним оком, але вони вже всюди: у питній воді, їжі, повітрі і домашньому пилу. Частина частинок утворюється спеціально дрібними, а більшість з'являється тоді, коли великі пластикові речі руйнуються від сонця, тертя і часу.
Потрапляють вони в організм двома головними шляхами: людина ковтає їх з водою та їжею і вдихає разом із повітрям. Дослідження, опубліковане в журналі Science, виявило мікропластик у морських зразках і визначило кілька типів полімерів, серед яких акрил, поліестер, поліетилен і поліпропілен. Джерелами вдома стають пляшки і контейнери, обробні дошки, синтетичний одяг, килими і меблі, які скидають мікроволокна у пил.
Що частинки роблять всередині тіла
Найбільше запитань викликає не сам факт присутності, а те, що відбувається далі. Робота, опублікована в журналі Science of the Total Environment, показала, що частинки одного з видів пластику посилювали окисний стрес і сигнали запалення у клітинах легень та імунної системи людини в лабораторії. Для травлення ризик вивчають окремо: частинки контактують зі стінкою кишечника і його мікробіомом, і вчені перевіряють, чи не послаблюють вони кишковий бар'єр з часом.
Найгучніший результат дали кардіологи. У журналі The New England Journal of Medicine вийшло дослідження, де мікропластик і нанопластик знайшли у бляшках сонних артерій пацієнтів після операцій. Протягом приблизно трьох років спостереження у людей, в чиїх бляшках виявили пластик, ризик інфаркту, інсульту або смерті був вищим, ніж у тих, у кого частинок не знайшли. Автори чесно підкреслюють: це зв'язок, а не доведена причина, і крапку ставити рано.
Схожі сигнали приходять з інших напрямів. У журналі Ecotoxicology and Environmental Safety описали знахідку мікропластику в рідині навколо яйцеклітин у більшості обстежених жінок, які проходили лікування безпліддя, а його рівень збігався з рівнем гормону, що регулює роботу яєчників. А дослідники в журналі Nature Medicine виявили у тканинах мозку вищу концентрацію частинок, ніж у печінці чи нирках, і ще вищу - у зразках людей з деменцією. І знову застереження: це не доводить, що пластик спричинив хворобу.
Чому панікувати рано, а ігнорувати не варто
Є й заспокійливий факт. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад дев'яносто відсотків проковтнутого мікропластику не всмоктується і проходить крізь травний тракт назовні. Частинки, більші за сто п'ятдесят мікрометрів, кишковий бар'єр майже не долають. Питання відкриті саме щодо найдрібніших частинок і нанопластику, які теоретично можуть проникати глибше, але доказів щодо звичайних побутових доз у людей поки що обмаль.
Тому зважена позиція науки така: вплив на запалення, судини, гормони і нервову систему активно вивчають, тривожні асоціації вже є, а прямих доказів шкоди від повсякденних доз ще немає. Чекати остаточних відповідей доведеться роками, і саме тому зменшувати контакт там, де це легко, виглядає розумною страховкою без жодної паніки.
Як зменшити контакт без зайвих витрат
Почніть з кухні, бо саме там пластик найчастіше гріється і треться об їжу. Зберігайте продукти у склі, пийте зі скляних або сталевих пляшок, замініть пластикову обробну дошку на дерев'яну, а подряпані і потерті контейнери викиньте без жалю. Посуд з чавуну і нержавіючої сталі також прибирає одне з постійних джерел частинок.
Далі - вода і повітря. Домашній фільтр для питної води знижує кількість частинок, які ви ковтаєте щодня. Заварний чай замість пакетиків прибирає ще одне джерело, а регулярне прибирання пилососом з фільтром тонкого очищення зменшує кількість волокон у домашньому пилу. Синтетичний одяг періть рідше і делікатніше: так він скидає менше мікроволокон і у повітря квартири, і у воду.
Повністю уникнути мікропластику сьогодні неможливо, і гнатися за нульовим контактом не треба. Достатньо прибрати найгарячіші точки - нагрітий пластик біля їжі, старі контейнери і пил удома. Це прості кроки, які працюють уже зараз, поки наука уточнює, наскільки великою є ціна щоденного сусідства з цими частинками для вашого серця, мозку і гормонів.