Чому ваші м'язи тануть з віком: слабкість, яка підкрадається непомітно і забирає вашу самостійність
Підйом сходами дається важче, ніж раніше. Пакет з магазину здається важчим. Встати зі стільця без опори на руки вже не так просто. Багато людей списують це на вік і звикають жити з новою слабкістю, хоча за нею стоїть конкретний процес - поступова втрата м'язової маси і сили, яка починається задовго до старості.
М'язова маса і сила зазвичай досягають піку приблизно у тридцять-тридцять п'ять років, а далі повільно зменшуються. З роками спад прискорюється, і коли втрата стає помітною у повсякденному житті, лікарі говорять про саркопенію - стан, за якого слабшають не лише м'язи, а й рівновага, витривалість і здатність обходитися без сторонньої допомоги.
Чому м'язи слабшають навіть без хвороб
Перша причина - малорухливість. М'язам потрібне регулярне навантаження, інакше організм перестає підтримувати тканину, якою не користуються. У дослідженні, опублікованому в The Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism, здорові люди старшого віку лише за два тижні скоротили щоденну кількість кроків приблизно на три чверті. За цей короткий час маса м'язів ніг у них зменшилася майже на чотири відсотки, а синтез м'язового білка після їжі впав більш ніж на чверть.
Друга причина - так звана анаболічна резистентність. У журналі The FASEB Journal порівняли молодих і старших чоловіків після прийому амінокислот: у спокої синтез білка був схожим, але у старшій групі м'язи помітно слабше відповідали на будівельний матеріал з їжі. Простіше кажучи, з віком м'язам потрібно більше білка, щоб отримати той самий ефект, що й у молодості.
Тому нестача білка у раціоні б'є по старших людях сильніше. В American Journal of Clinical Nutrition три роки спостерігали понад дві тисячі людей віком від сімдесяти до сімдесяти дев'яти років. Ті, хто їв найбільше білка, втратили приблизно на сорок відсотків менше м'язової маси, ніж ті, хто їв найменше.
Свою роль відіграють і гормони. З віком змінюються рівні тестостерону, естрогену, гормону росту та інсуліноподібного фактора росту, які допомагають м'язам відновлюватися. А хронічні хвороби, запалення, поганий апетит і вимушений постільний режим додатково прискорюють втрату тканини.
Перші ознаки, які легко пропустити
Слабкість рідко приходить раптово. Спочатку слабшає хват: важче відкрити банку або нести сумку. Потім сповільнюється хода, ноги швидше втомлюються, стає важче підніматися сходами і вставати з низького стільця. Погіршується рівновага, а звичні справи забирають більше сил, ніж раніше.
На ці сигнали варто звертати увагу рано, бо саме вони, а не вигляд рук чи ніг, показують, що м'язи вже не виконують свою роботу. Особливо насторожувати має швидка і незрозуміла втрата сили або ваги, часті падіння і слабкість, яка заважає звичайним справам. У таких випадках причину має шукати лікар: за цим можуть стояти хвороби, ліки або дефіцити харчування.
Що реально допомагає зберегти силу
Найсильніший інструмент - силові вправи. М'язи зберігає саме робота проти опору: вправи з власною вагою, еластичними стрічками, тренажерами або гантелями. Присідання, тяги, жими і підйоми на сходинку можна підібрати під будь-який рівень підготовки, а навантаження варто збільшувати поступово, зберігаючи правильну техніку.
Другий крок - білок у кожному прийомі їжі, а не лише за вечерею. Коли білок розподілений протягом дня, м'язи отримують будівельний матеріал саме тоді, коли можуть його використати. Підходять яйця, риба, м'ясо, птиця і молочні продукти, а також рослинні джерела для тих, хто обмежує тваринну їжу.
Третій крок - рух поза тренуваннями. Прогулянки після їжі, робота по дому, сад, підйом сходами замість ліфта і регулярні перерви у сидінні не дають м'язам цілий день залишатися без роботи. Саме довге нерухоме сидіння, як показало дослідження про кроки, шкодить напрочуд швидко.
І останнє - відновлення. Старшим м'язам потрібно більше часу між важкими тренуваннями: сон, дні відпочинку і легка активність між заняттями допомагають не зірватися через перевтому. Повністю зупинити вікові зміни не можна, але їхній темп багато в чому залежить від цих звичок. Починати ніколи не пізно: м'язи відповідають на навантаження і у сімдесят, і у вісімдесят років, а разом із силою повертається і впевненість у власному тілі.