Чому зайва вага після діагнозу деменції іноді подовжує життя: парадокс, який змінює погляд на харчування хворих
Зайва вага давно вважається фактором ризику для серця, судин і обміну речовин, а в середньому віці вона ще й підвищує ймовірність деменції у старості. Але нове велике дослідження показало несподівану картину для тих, у кого хвороба вже почалася: люди з надмірною вагою або ожирінням на момент встановлення діагнозу деменції жили помітно довше, ніж пацієнти з нормальною вагою.
Роботу виконали дослідники зі Школи громадського здоров'я Мейлмана Колумбійського університету та Школи глобального громадського здоров'я Нью-Йоркського університету. Результати опубліковано у журналі Journal of Alzheimer's Disease. Автори наголошують: йдеться не про користь ожиріння як такого, а про те, що вага на момент діагнозу виявилася сильним сигналом подальшого прогнозу.
Що саме показали двадцять чотири роки спостережень
Команда проаналізувала дані національного дослідження здоров'я та виходу на пенсію, яке стежить за американцями віком від п'ятдесяти одного року. До аналізу увійшли записи за період з 1998 по 2022 рік про 4523 учасників, у яких на старті деменції не було, але згодом вона розвинулася. Вчені знали вагу кожної людини і до хвороби, і на момент діагнозу, а потім відстежували виживання.
Різниця виявилася суттєвою. У людей з надмірною вагою ризик смерті був на 16 відсотків нижчим, ніж у пацієнтів з нормальною вагою. При ожирінні першого ступеня зниження сягало 27 відсотків, а при ожирінні другого і третього ступенів становило 22 відсотки. Ці цифри збереглися і після того, як дослідники врахували куріння, супутні хвороби та демографічні відмінності між групами.
Чому вчені не вважають результат просто помилкою
Оскільки висновок виглядає парадоксально, команда окремо перевірила головні джерела можливих викривлень. Одне з них добре відоме: людина може почати втрачати вагу за багато років до того, як деменцію офіційно діагностують, іноді за десять років. Тоді частина пацієнтів з нібито нормальною вагою насправді вже хворіє і худне через хворобу, а їхній гірший прогноз штучно створює видимість переваги зайвої ваги.
Інше можливе викривлення пов'язане з відбором: люди з ожирінням частіше помирають від інших хвороб ще до віку, коли зазвичай починається деменція, тому ті з них, хто доживає до діагнозу, можуть бути просто міцнішими за середнє. Дослідники провели додаткові аналізи під кожне з цих припущень, і перевірені викривлення, за їхніми словами, не пояснюють знайдену перевагу у виживанні.
Що це означає для хворих та їхніх близьких
Автори прямо застерігають від хибного висновку: набирати вагу після діагнозу деменції нікому не радять, дослідження такого питання взагалі не ставило. Імовірне пояснення інше. Деменція часто б'є по апетиту та здатності їсти самостійно: змінюється відчуття голоду, зникає ініціатива, зростають енерговитрати, людина поступово втрачає м'язи і сили. Запас жирової та м'язової тканини у такій ситуації може працювати як резерв, що допомагає пережити періоди поганого харчування.
Практичний висновок для родин простий: харчування людини з деменцією потребує такої ж уваги, як і ліки. Непомітне схуднення після діагнозу є тривожним сигналом, а не приводом радіти стрункості. Регулярні повноцінні прийоми їжі, достатньо білка, контроль ваги і розмова з лікарем при її стійкому зниженні допомагають вчасно помітити проблему, поки вона не перетворилася на виснаження.