Хвороба Альцгеймера починає шкодити нервам поза мозком
Хворобу Альцгеймера звикли пов'язувати лише з пам'яттю і мисленням. Нове дослідження показало, що пов'язані з нею мутації здатні псувати нерви, які керують м'язами, навіть без будь-якої участі мозку.
Роботу виконали Джеймс Гікман і Сюфан Надін Го з Університету Центральної Флориди разом із колегами з компанії Hesperos. Результати опублікував журнал Alzheimer's and Dementia, видання Асоціації Альцгеймера, а фінансував Національний інститут старіння США.
Лікарі давно помічали, що в частини пацієнтів хода, рівновага і координація змінюються за роки до помітних проблем із пам'яттю. Досі вважалося, що це наслідок ушкоджень у мозку, але нова робота пропонує інше пояснення.
Нерви страждають без участі мозку
Команда зосередилася на сімейній формі хвороби. Це рідкісний спадковий варіант, який зазвичай проявляється раніше за звичайний, у віці від сорока до шістдесяти п'яти років, і пов'язаний із конкретними генетичними мутаціями.
Для досліду вчені зібрали мініатюрну модель з людських клітин за технологією людина на чипі. У ній поєднали здорові м'язові клітини і рухові нейрони, вирощені зі стовбурових клітин із мутаціями сімейної форми хвороби.
Головна особливість моделі полягала у відсутності мозку і спинного мозку. Так дослідники могли перевірити, чи здатні мутації самі по собі ламати зв'язок між нервом і м'язом, без будь-якого сигналу з центру.
Виявилося, що здатні. Нейрони з мутаціями гірше передавали сигнали м'язам, скорочення ставали менш стабільними, а м'язи швидше втомлювалися. За словами Гікмана, уперше показано, що збій у периферичній нервовій системі виникає прямо з цих мутацій.
Периферична система - це всі нерви поза мозком і спинним мозком. Вони несуть команди до м'язів і повертають відчуття назад, тому від їхньої роботи залежать хода, постава і точність рухів.
Чому це важливо для ранньої діагностики
Кожен рух починається у точці, де руховий нейрон зустрічається з м'язовою клітиною. Електричний сигнал нерва запускає хімічну передачу, і м'яз скорочується - так людина йде, тримає рівновагу і піднімає речі.
Коли цей зв'язок слабшає, м'язи гірше слухаються сигналів. Зовні це виглядає як слабкість, втрата координації і швидка втома під час звичної активності, тобто саме ті зміни, які лікарі інколи бачать задовго до втрати пам'яті.
Го підкреслює, що рухові порушення можуть бути ранньою ознакою хвороби. Якщо такі зміни навчитися помічати вчасно і втручатися раніше, це дасть шанс відкласти появу симптомів з боку центральної нервової системи.
У перспективі перевірки ходи, координації і роботи зв'язки нерв-м'яз можуть доповнити нинішні способи раннього пошуку хвороби. Але автори чесно зауважують: досліди поки лабораторні, і ще треба довести, що у живих пацієнтів зміни рухів справді випереджають втрату пам'яті.
Окреме питання стосується лікування. Більшість препаратів проти хвороби Альцгеймера націлені на процеси у мозку, а збої у периферичних нервах і м'язах такі ліки можуть просто не виправляти.
Рух захищає і сам мозок
Збереження здатності рухатися важливе не лише для тіла. Регулярна фізична активність пов'язана з кращим станом пам'яті і мислення, тому захист рухової функції опосередковано підтримує і мозок.
Моделі людина на чипі, вважають автори, допоможуть і далі. Вони складаються з людських клітин і відтворюють взаємодію тканин точніше, ніж досліди на тваринах, тому на них зручно перевіряти і механізми хвороб, і майбутні ліки.
Практичний висновок із роботи простий. Зміни ходи, рівноваги чи незвична м'язова втома у зрілому віці заслуговують на увагу лікаря, навіть якщо пам'ять поки не підводить.
Дослідники планують перевірити, чи працює той самий механізм при поширеній формі хвороби, яка не пов'язана з однією спадковою мутацією. Для цього знадобляться моделі з клітин ширшого кола пацієнтів і порівняння їхніх рухових показників із клінічними даними.
Якщо зв'язок підтвердиться і у звичайних пацієнтів, лікарі отримають новий простий напрям спостереження. Звичайні тести ходи і сили м'язів дешеві, безпечні і доступні майже у кожній клініці, на відміну від складних сканувань мозку.