Незрілі нейрони захищають мозок від хвороби Альцгеймера
У частини літніх людей мозок має всі ознаки хвороби Альцгеймера, але пам'ять і мислення при цьому не страждають. Людина залишається ясною і самостійною, хоча обстеження показує характерні для хвороби зміни.
Чому так відбувається, довго залишалося загадкою. Нове пояснення запропонували дослідники з Нідерландського інституту нейронауки, які вивчили рідкісну групу клітин мозку - незрілі нейрони.
Старша авторка роботи Євгенія Салта зазначає, що близько третини літніх людей зі змінами, типовими для хвороби Альцгеймера, ніколи не відчувають її симптомів. За її словами, наука досі не знала чому, а це дуже важливе питання.
Клітини, які важко знайти
Команда працювала зі зразками мозку з Нідерландського банку мозку. Вчені порівняли три групи людей: без помітної патології мозку, пацієнтів із деменцією при хворобі Альцгеймера і людей, чий мозок мав ознаки хвороби, але розум залишався збереженим.
Увагу зосередили на невеликій ділянці в центрі пам'яті мозку. Саме там, за припущеннями вчених, можуть зберігатися клітини, схожі на молоді нейрони.
Такі клітини трапляються вкрай рідко, тому команді довелося розробити нові способи їх пошуку й аналізу. Результат здивував: незрілі нейрони знайшли в усіх трьох групах, навіть у людей, чий середній вік перевищував вісімдесят років.
Спочатку дослідники очікували, що у стійких до хвороби людей таких клітин буде значно більше. Якщо вони замінюють загиблі нейрони, більша кількість мала б пояснювати збережену пам'ять. Але різниця в кількості виявилася невеликою.
Головне - не кількість, а поведінка
Справжня відмінність ховалася в активності клітин. У людей, які зберегли ясний розум попри хворобу, незрілі нейрони вмикали програми виживання і захисту від пошкоджень.
Водночас у цих клітинах були слабші сигнали запалення і загибелі. Тривале запалення в мозку руйнує зв'язки між нейронами, а загибель клітин поступово розриває мережі, що відповідають за пам'ять і мислення.
За словами Салти, роль цих клітин може бути ширшою, ніж просто заміна втрачених нейронів. Вони здатні підтримувати навколишню тканину і допомагати мозку довше залишатися працездатним, наче добриво в саду, що почав занепадати.
Таке явище називають когнітивною стійкістю. Це здатність мозку зберігати пам'ять і мислення навіть тоді, коли хвороба вже залишила в ньому свої сліди.
Що це змінює в науці
Автори чесно наголошують на обмеженнях роботи. Функцію незрілих нейронів вони виводять із картини в тканинах мозку, а не з прямих експериментів, тому довести захисну роль клітин це дослідження не може.
Наявність незрілих нейронів також не означає, що мозок дорослої людини безперервно створює нові нейрони. Питання про народження нейронів у дорослому віці наука обговорює десятиліттями, і воно досі відкрите.
Салта називає знахідку лише одним фрагментом великої головоломки. Стійкість мозку майже напевно тримається на кількох механізмах одразу, а не на одному.
Наступний крок команди - зрозуміти, як незрілі нейрони спілкуються із сусідніми клітинами. Якщо їхній захисний вплив підтвердиться, це може підказати нові шляхи збереження пам'яті у старості.
Роботу опубліковано в журналі Cell Stem Cell. Вона відображає ширший зсув у науці про хворобу Альцгеймера: дослідники дедалі частіше питають не лише про те, що руйнує мозок, а й про те, що допомагає йому встояти.