Шість підсолоджувачів пов'язали зі швидшим старінням мозку

Підсолоджувачі давно вважають безпечною заміною цукру: солодкий смак без зайвих калорій. Нове велике дослідження ставить цю впевненість під сумнів і показує зв'язок між такими добавками та швидшим погіршенням пам'яті.

Йдеться не про один рідкісний продукт, а про речовини, які щодня потрапляють у раціон мільйонів людей з дієтичними напоями, йогуртами та десертами без цукру.

Що саме вивчали науковці

Роботу опублікував журнал Neurology, офіційне видання Американської академії неврології. Команда під керівництвом Клаудії Кіміє Суемото з Університету Сан-Паулу в Бразилії проаналізувала дані майже тринадцяти тисяч дорослих.

Учасникам на початку дослідження було в середньому по п'ятдесят два роки, і за їхнім здоров'ям спостерігали близько восьми років. На старті кожен заповнив детальну анкету про те, що їв і пив протягом попереднього року.

За цими відповідями науковці оцінили, скільки підсолоджувачів споживає кожна людина. У групі з найменшим споживанням виходило близько двадцяти міліграмів на день, а в групі з найбільшим - майже вдесятеро більше.

Для порівняння дослідники наводять просту мірку: така верхня кількість аспартаму міститься приблизно в одній банці дієтичної газованої води. Тобто йдеться не про екстремальні дози, а про звичне щоденне споживання.

Усього в аналіз увійшли сім речовин: аспартам, сахарин, ацесульфам калію, еритритол, ксиліт, сорбіт і тагатоза. Вони ховаються в дієтичних напоях, ароматизованій воді, енергетиках, йогуртах і низькокалорійних десертах, а також продаються окремо для домашнього використання.

Протягом дослідження учасники тричі проходили тести на пам'ять, швидкість мислення, підбір слів і здатність утримувати інформацію. Саме зміна цих результатів з часом і показала головну картину.

Наскільки швидше слабшала пам'ять

У людей з найбільшим споживанням підсолоджувачів мислення і пам'ять погіршувалися помітно швидше, ніж у тих, хто споживав найменше. Після поправок на вік, стать, підвищений тиск і хвороби серця різниця склала понад півтора раза.

Науковці перевели цю різницю у зрозумілу мірку: таке прискорення відповідає приблизно півтора додатковим рокам старіння мозку за період спостереження. Навіть помірне споживання дало вимірюваний ефект, хоча й слабший.

Окремо дослідники розібрали кожну речовину. Шість із семи підсолоджувачів були пов'язані зі швидшим погіршенням результатів, передусім пам'яті. Винятком стала лише тагатоза, для якої зв'язку не знайшли, хоча це не доводить її захисної дії.

Найсильнішим зв'язок виявився у людей молодших за шістдесят років: у них швидше слабшала здатність підбирати слова і загальні розумові показники. У старшій групі такої картини дослідники не побачили.

Ще виразнішою різниця була в учасників із діабетом. Це тривожний нюанс, адже саме люди з діабетом найчастіше замінюють цукор підсолоджувачами, щоб тримати рівень глюкози під контролем.

Що це означає на практиці

Автори чесно підкреслюють межу своєї роботи: дослідження показує зв'язок, а не прямий причинний наслідок. Воно не доводить, що саме підсолоджувачі пошкоджують мозок, бо на результати могли впливати й інші особливості способу життя.

Є й інші застереження. Список речовин не охопив усі підсолоджувачі на ринку, а дані про харчування люди повідомляли самі, тож оцінки споживання не ідеально точні.

Попри це, команда вважає сигнал достатньо серйозним, щоб переглянути звичку вважати будь-яку заміну цукру автоматично корисною. Клаудія Кіміє Суемото зазначає, що певні підсолоджувачі з часом можуть негативно впливати на здоров'я мозку.

Дослідники пропонують перевірити й інші варіанти солодкого смаку, зокрема яблучне пюре, мед, кленовий сироп і кокосовий цукор, але наголошують: і вони потребують таких самих довгих перевірок, а не довіри на слово.

Практичний висновок простий і без крайнощів. Якщо дієтичні напої та продукти без цукру стали щоденною нормою, їхню кількість варто зменшити, а спрагу втамовувати водою, смак якій додають фрукти чи трави.

Корисно також читати склад на етикетках: підсолоджувачі часто ховаються там, де їх не чекають, від жувальної гумки і соусів до готових сніданків. Чим рідше такі продукти стають щоденним фоном харчування, тим менше питань до довгих наслідків.