Антитіла проти власного білка викликають запалення кишечника
Запальні захворювання кишечника роками залишалися загадкою для медицини. Лікарі бачили хронічне запалення, але не завжди могли пояснити, що саме його запускає і чому стандартне лікування допомагає не всім пацієнтам.
Тепер вчені з Оксфордського університету, Університету Ньюкасла та Кембриджських університетських лікарень знайшли приховану причину частини таких захворювань. Роботу опублікував журнал New England Journal of Medicine.
Виявилося, що в деяких пацієнтів імунна система виробляє антитіла проти власного білка інтерлейкіну-10. Цей білок у нормі стримує надмірне запалення, і коли антитіла його блокують, кишечник втрачає важливий захист.
Що знайшли у крові пацієнтів
Команда обстежила понад 4900 людей із запальними захворюваннями кишечника. До цієї групи входять хвороба Крона та виразковий коліт, які зазвичай починаються у підлітковому віці або в ранній дорослості і супроводжують людину все життя.
Приблизно у 3,5 відсотка пацієнтів рівень антитіл, що нейтралізують інтерлейкін-10, виявився підвищеним. Такі антитіла траплялися і при хворобі Крона, і при виразковому коліті, але не у здорових людей з контрольної групи.
Інтерлейкін-10 працює як хімічний посланець між клітинами і допомагає імунітету вчасно зупиняти запальну відповідь. Якщо його дію вимкнути, запалення не згасає вчасно, триває місяцями і важко піддається контролю.
За оцінкою авторів, у самій Великій Британії носіями таких антитіл можуть бути від 15 до 20 тисяч пацієнтів. У масштабах світу, де на ці захворювання страждають мільйони людей, йдеться про велику групу хворих.
Загадка, якій тридцять років
Відкриття заодно розв'язало давню генетичну загадку. Тридцять років тому оксфордські вчені пов'язали генетичний варіант HLA-DRB1*01:03 з тяжкою формою запального захворювання кишечника, але механізм цього зв'язку залишався незрозумілим.
Тепер стало ясно: люди з цим варіантом гена значно частіше виробляють антитіла проти інтерлейкіну-10. Тобто ген підвищує ризик не напряму, а через аутоімунну реакцію, яка вимикає протизапальний захист кишечника.
Підказки з'явилися ще понад десять років тому, коли у маленьких дітей з тяжким запаленням кишечника знайшли вроджені дефекти самого інтерлейкіну-10 або його рецептора. Пізніше антитіла з тим самим ефектом виявили у двох дівчаток з колітом.
Професорка педіатрії та імунології Софі Гемблтон з Університету Ньюкасла зазначає, що вивчення рідкісних спадкових хвороб пролило світло на поширені захворювання. Нове дослідження показало, що цей механізм працює і у великої групи звичайних пацієнтів.
Старший автор роботи, професор Голм Уліг з Оксфордського університету, каже, що роль інтерлейкіну-10 підозрювали десятиліттями. Тепер з'явився чіткий доказ і відсутня ланка між відомим генетичним варіантом та аутоімунною реакцією проти цього білка.
Що це змінить для лікування
Головний практичний наслідок - можливість простого аналізу крові. Тест на антитіла до інтерлейкіну-10 допоможе рано знаходити пацієнтів, чиє запалення має саме цю причину, а не підбирати терапію навмання.
Для таких хворих відкривається і нова стратегія лікування: прицільно діяти на самі антитіла або на клітини, які їх виробляють. Це шанс зменшити потребу в дорогих постійних препаратах, госпіталізаціях та операціях.
Клінічний імунолог Райнер Доффінгер з Кембриджа вважає, що раннє виявлення і прицільна терапія здатні дати пацієнтам тривалу ремісію і кращу якість життя. А системі охорони здоров'я це обіцяє відчутну економію.
Професор клінічної гастроентерології Саймон Тревіс з Оксфорда називає результат найцікавішим відкриттям за всю свою кар'єру в цій галузі. Вперше для цілої групи пацієнтів точно відома причина хвороби, і це реальний шанс змінити підхід до лікування.
Симптоми таких захворювань виснажують: біль у животі, діарея, втрата ваги і постійна втома. Багато пацієнтів роками підбирають терапію методом проб, і не всі досягають стійкої ремісії навіть на сучасних препаратах.
Саме тому знахідка оксфордської команди важлива не лише як наука. Вона вперше дає лікарям конкретну мішень для діагностики і лікування цілої групи хворих, яких раніше об'єднували лише схожі симптоми.
Дослідження також підтверджує важливу думку: запальні захворювання кишечника - це не одна хвороба, а кілька різних станів з різними механізмами. Майбутнє лікування, схоже, полягає у визначенні конкретного механізму у кожного пацієнта і ударі саме по ньому.