Щоденний арахіс покращив роботу мозку літніх людей
Звичайний арахіс, який щодня їли літні учасники нового дослідження, помітно покращив реакцію їхнього мозку на інсулін. Цей гормон відомий насамперед контролем цукру в крові, але він також допомагає нервовим клітинам рости, виживати і спілкуватися між собою. Роботу виконали вчені з медичного центру Маастрихтського університету в Нідерландах.
З віком мозок часто стає менш чутливим до інсуліну. Науковці давно пов'язують це послаблення сигналу з віковим погіршенням пам'яті та мислення, а також із процесами, що супроводжують хворобу Альцгеймера. Тому будь-який простий харчовий чинник, здатний підтримати цю чутливість, викликає у дослідників особливий інтерес.
У дослідженні взяла участь 31 здорова людина віком від 60 до 75 років. Протягом 16 тижнів кожен учасник щодня з'їдав 60 грамів несолоного арахісу, обсмаженого разом із тонкою шкіркою. Це приблизно дві жмені, які люди їли вранці або вдень, окремо чи разом із їжею.
Як перевіряли реакцію мозку на інсулін
Випробування побудували за суворою схемою. Після періоду з арахісом учасники переходили до контрольного етапу, коли арахіс був повністю заборонений, і навпаки. Такий перехресний дизайн дозволяє порівнювати стан однієї і тієї самої людини з продуктом у раціоні і без нього.
Чутливість мозку до інсуліну вимірювали особливим видом магнітно-резонансної томографії, який показує кровотік в окремих ділянках мозку. Інсулін учасникам вводили через ніс, щоб він діяв саме на мозок, і далі дивилися, як змінюється кровотік у відповідь. Команда також перевіряла жир у печінці і когнітивні здібності стандартною комп'ютерною батареєю тестів.
Після 16 тижнів щоденного арахісу реакція на інсулін покращилася в групі ділянок правої півкулі. Серед них язикова звивина, гіпокамп, парагіпокампальна звивина і задня поясна звивина. Усі ці зони так чи інакше беруть участь у роботі пам'яті, тож результат стосується саме тих процесів, які з віком слабшають найраніше.
Старший автор роботи, доцент кафедри харчування і наук про рух Пітер Йоріс, пояснює логіку так: інсулін підтримує пам'ять та інші розумові процеси, а покращена реакція ділянок пам'яті на цей гормон може бути одним із механізмів користі арахісу для мозку. Провідною дослідницею виступила аспірантка Люсія Керкгоф, результати опублікував журнал Food and Function.
Раніша робота показала кращий кровотік і пам'ять
Нове дослідження продовжує попередню роботу тієї самої команди, що вийшла 2025 року в журналі Clinical Nutrition. Тоді той самий режим із щоденним арахісом за 16 тижнів підвищив загальний кровотік у мозку на 3,6 відсотка. Одночасно словесна пам'ять учасників покращилася на 5,8 відсотка.
Кровотік для мозку є базовою умовою роботи. Кров приносить клітинам кисень і поживні речовини, і від стану мозкових судин залежить, наскільки добре нейрони справляються зі своїми завданнями. Тому поєднання кращого кровотоку, кращої пам'яті і кращої реакції на інсулін складається в узгоджену картину, а не в випадковий одиничний результат.
Що саме в арахісі може працювати на мозок
Автори не зводять ефект до однієї речовини. В арахісі одночасно є ненасичені жири, харчові волокна, вітаміни, мінерали і біоактивні рослинні сполуки. Окремо команда виділяє рослинний білок і амінокислоту L-аргінін, якої в арахісі особливо багато.
L-аргінін є попередником оксиду азоту, молекули, що допомагає судинам розслаблятися і пропускати більше крові. Цю ж молекулу пов'язують із процесами навчання і пам'яті. Тож користь, найімовірніше, дає весь набір речовин разом, а не якийсь один чарівний компонент.
Практичний висновок із роботи стриманий. Йдеться про невелику групу здорових літніх добровольців, а не про лікування хвороб мозку, і арахіс не замінює ані ліків, ані повноцінного раціону. Дослідження фінансував фонд Інституту арахісу, при цьому автори наголошують, що фонд не втручався в дизайн, аналіз і підготовку публікації.
Для щоденного життя результат означає просту річ. Жменя несолоного арахісу зі шкіркою може бути корисною частиною раціону людей старшого віку, якщо немає алергії на цей продукт. Водночас арахіс калорійний, тому розумно вписувати його в загальну кількість їжі, а не додавати поверх звичного меню.