Укол для схуднення зменшив зупинки дихання уві сні
Хропіння часто вважають дрібною незручністю, але за ним нерідко стоїть апное сну - стан, за якого дихання вночі зупиняється знову і знову. Кожна така пауза краде якість сну і знижує рівень кисню у крові, а з роками це б'є по серцю і судинах сильніше, ніж ранкова втома.
Один із головних чинників апное - зайва вага. Саме на неї націлилися автори двох великих клінічних випробувань, результати яких опублікував журнал New England Journal of Medicine. Експериментальний препарат ретатрутид, який вводять уколом раз на тиждень, помітно зменшив кількість зупинок дихання у людей з ожирінням.
Три гормони замість одного
Ретатрутид називають потрійним агоністом: він одночасно вмикає рецептори трьох гормонів, що керують апетитом і обміном речовин. Його попередники діяли вужче - семаглутид працював з одним гормоном, тірзепатид - з двома.
Два з цих сигналів допомагають знижувати цукор у крові, швидше дають відчуття ситості і покращують відповідь організму на інсулін. Третій, пов'язаний із глюкагоном, піднімає витрати енергії, тобто тіло спалює більше навіть у спокої.
Команда під керівництвом Рональда Р. Грюнштейна перевірила цю логіку у двох випробуваннях третьої фази - TRIUMPH-1-OSA для людей без діабету другого типу і TRIUMPH-2-OSA для людей з діабетом. Учасниками стали дорослі із зайвою вагою або ожирінням і апное середнього чи тяжкого ступеня: щонайменше п'ятнадцять зупинок дихання за годину сну.
Людей випадково розподілили на групи: три дози препарату - від меншої до найбільшої - або плацебо. Лікування тривало вісімдесят тижнів, а сон учасників тричі за цей час перевіряли повною нічною полісомнографією у клініці сну.
Багато людей роками живуть без діагнозу: паузи в диханні частіше помічає той, хто спить поруч, а сам пацієнт списує ранкову розбитість і денну сонливість на втому або вік. Тому у випробування відбирали людей із підтвердженими приладовими вимірами, а не за скаргами чи опитуваннями.
Дихання стало рівнішим, вага пішла вниз
Усі три дози впоралися краще за плацебо, і ефект зберігся також в учасників з діабетом. На вищих дозах кількість зупинок дихання зменшилася в середньому на двадцять п'ять за годину, тобто приблизно на сорок відсотків. У групі плацебо спад склав лише десять зупинок.
Найменша доза теж працювала: мінус двадцять три зупинки за годину і мінус дванадцять з половиною відсотків маси тіла в середньому. Учасники з діабетом на вищих дозах втратили від вісімнадцяти до дев'ятнадцяти відсотків ваги проти приблизно шести відсотків на плацебо.
Найпомітніший результат - якість самого сну. Близько чотирьох-п'яти з десяти людей на вищих дозах дійшли до стану без апное або лише з легкою його формою і без надмірної денної сонливості. На плацебо такого результату досягли лише близько тринадцяти відсотків. У групі без діабету більш ніж у половини учасників паузи в диханні скоротилися щонайменше вдвічі.
Чи замінить укол маску
Стандартне лікування апное - маска CPAP, яка подає повітря під тиском і тримає дихальні шляхи відкритими. Вона ефективна, але багато людей не витримують спати в ній щоночі, і терапія зривається.
Нові дані показують інший шлях: лікувати не симптом, а його причину - зайву вагу. Частина учасників випробувань дійшла до рівня, за якого маска може більше не знадобитися.
Важлива деталь дизайну: ні учасники, ні лікарі не знали, хто отримує препарат, а хто плацебо, а нічний сон міряли приладами, а не враженнями. Тому різницю між групами важко списати на очікування чи самонавіювання, і цифри пауз у диханні вважаються особливо надійними.
При цьому ретатрутид лишається експериментальним препаратом: він ще не схвалений, і попереду питання довгострокової безпеки та доступності. Але для людей, у яких апное поєднується з ожирінням і діабетом, поява такого варіанта може змінити сам підхід до нічного дихання.