Холодний душ помітно зменшив кількість лікарняних
Звичайний ранковий душ може стати маленьким тренуванням для організму. Психологиня з Базельського університету Лена Глейзер перевірила, що відбувається з людьми, які дванадцять тижнів поспіль миються під холодною водою.
Результат вийшов практичним. Учасники не лише почувалися бадьорішими, а й помітно рідше брали лікарняні, а нова звичка виявилася корисною ще й для гаманця.
Чому саме холодний душ
Глейзер працює психотерапевткою і у своїй практиці постійно бачить одне й те саме. Люди знають, що їхні звички шкодять здоров'ю та довкіллю, але змінити поведінку все одно важко.
Найбільший спротив викликають зміни, де доводиться від чогось відмовлятися або платити більше. Саме тому дискусії про транспорт, харчування чи переробку відходів так часто заходять у глухий кут.
Для своєї докторської дисертації на факультеті психології дослідниця шукала звичку іншого типу. Таку, що легко вбудовується у звичайний день, нічого не коштує і швидко дає особисту винагороду.
Температура води підійшла ідеально. Про душ у розмовах про клімат майже не згадують, хоча вплив цієї звички на довкілля можна порівняти з ефектом від сортування відходів.
Дехто з учасників зізнавався, що пильний контроль за стилем життя ззовні дратує навіть тих, хто щиро турбується про довкілля. Дослідниця вважає, що до зміни звичок потрібен м'якший і людяніший підхід.
Як влаштували перевірку
До дослідження залучили 719 дорослих віком від 18 до 65 років. Усі учасники були здоровими і до початку експерименту холодний душ регулярно не практикували.
Завдання звучало просто: дванадцять тижнів митися водою настільки холодною, наскільки дозволяє домашній душ. Жодних спеціальних пристроїв, процедур чи витрат для цього не знадобилося.
Найважчими виявилися перші два тижні, коли багато учасників покинули експеримент. Далі відсів різко зменшився, і дослідниця пояснює це звиканням: тіло поступово перестає сприймати холод як стрес.
Менше лікарняних і більше бадьорості
З часом учасники повідомляли, що почуваються краще і фізично, і психологічно. Ці відчуття підтвердилися справами: у середньому вони брали приблизно на третину менше лікарняних, ніж контрольна група.
Одразу після душу люди найчастіше називали відчуття бадьорості та свіжості. Додавалася і гордість за себе, адже неприємна, але свідомо подолана справа помітно піднімала настрій.
На думку Глейзер, саме особиста вигода тримає звичку найкраще. Коли людина не відчуває, що її змушують відмовитися від комфорту, мотивація зберігається значно довше.
Вигода для гаманця і клімату
Холодний душ економить одразу двічі. Людина проводить під водою менше часу, а енергія на підігрів води узагалі не витрачається, тож рахунки зменшуються без жодних зусиль.
За підрахунками команди, за дванадцять тижнів експерименту викиди вуглекислого газу зменшилися приблизно на 15 кілограмів на людину. Це можна порівняти з автомобільною поїздкою на сто кілометрів.
Команда порахувала й конкретну економію енергії. Якщо під час одного душу на 45 літрів знизити температуру води з гарячої до холодної, заощаджується понад одну кіловат-годину електроенергії.
Глейзер радить не гнатися за рекордами і не починати з крижаної води. Навіть невелике зниження температури дає ефект, а свій комфортний рівень краще шукати поступово.
Дослідниця радить слухати власне тіло і не вимагати від себе однакової сміливості щодня. Іноді варто трохи підштовхнути себе, але насильство над собою користі не приносить.
Важлива межа дослідження: участь брали лише здорові добровольці, тож результат не можна механічно переносити на всіх. Людям із хворобами серця і судин такі експерименти варто починати особливо обережно.
Відкритим лишилося і головне питання: чи зберегли учасники звичку після завершення програми, команда не відстежувала. Невідомо також, чи не компенсували люди дискомфорт іншими задоволеннями.
Але висновок для повсякденного життя простий. Іноді найлегша зміна ранку, яка не потребує ні грошей, ні сили волі на межі, працює краще за складні плани оздоровлення.